ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА
ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
Кафедра патологічної анатомії
КУРС КЛІНІЧНОЇ ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ
Клюфінський Ігор Дмитрович
ЛЕКЦІЯ №2
“Вчення про хворобу: симптоми, синдроми, захворювання нозологія.
Структура міжнародної класифікації хвороб. Метод клініко-анатомічного аналізу. Патологоанатомічний діагноз, принципи його конструкції. Структура і логіка клінічного і патологоанатомічного діагнозу. Лікарське свідоцтво про смерть”.
Лекція для студентів
з біопсійно-секційного курсу
(медичний та стоматологічний факультети)
Івано-Франківськ
2001
П л а н
1.Вчення про хворобу: симптоми, синдроми, захворювання, нозологія. Структура міжнародної класифікації хвороб..............с.3
2. Метод клініко-анатомічного аналізу. Патологоанатомічний діагноз, принцип його конструкції. Структура і логіка клінічного і патологоанатомічного діагнозів...............................................…..с. 6
2.1. Клініко-анатомічний аналіз..........................................……...с. 6
2.2. Діагноз, принципи побудови.....................................….…….с. 7
2.2.1. Клінічний діагноз.......................................................……....с.8
2.2.2. Патологоанатомічний діагноз...................................….…..с. 9
3. Безпосередня причина смерті................................................….с.16
4. Лікарське свідоцтво про смерть..........................................…..с.19
1. Вчення про хворобу: симптоми, синдроми, захворювання, нозологія. Структура міжнародної класифікації хвороб.
Здоровий організм людини має властивість зберігати сталість складу внутрішнього середовища, тобто зберігати гомеостаз.
При хворобі гомеостаз порушується, життєдіяльність протікає інакше, ніж в здоровому організмі, що і проявляється характерними для кожної хвороби структурними і функціональними змінами. Отже, хвороба - це життя організму в змінених умовах як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Це порушення життєдіяльності організму під впливом тої, чи іншої причини. Суть хвороби вирішується в екологічному плані (грецьке“oikos” - дім, житло), тобто в плані порушень нормальних взаємовідносин організму з зовнішнім середовищем. Таке пояснення хвороби склалося в другій половині ХІХ сто - ліття. Російський клініцист А.А.Остроумов розглядав хворобу, як порушення нормального життя людини умовами його існування в середовищі. С.П.Боткін вважав, що хвороба — це реакція організму на шкідливі впливи зовнішнього середовища. К.Бернар визначав хворобу як порушення фізіологічної рівноваги організму.
Пояснення хвороби в екологічному плані дозволяє висунути слідуючі теоретичні положення, які необхідно врахувати при вивченні хвороби.
1. Хвороба являє собою процес співіснування організму людини з оточуючим середовищем - конфлікт людини з обставинами його життя і праці. Тому протиставлення хвороби здоров’ю не виправдано. І те й інше - тільки форми співіснування організму людини з оточуючим його середовищем.
2. В екології хвороби провідна роль належить зовнішнім причинам-факторам.
Внутрішні причини-фактори, зокрема спадкові фактори хвороби, в далекому минулому мали свої зовнішні причини.
3. В проявах хвороби, крім пошкодження (“полому” за І.П.Павловим), в зв’язку з дією тієї, чи іншої причини, яскраво
представлені пристосувальні і компенсаторні реакції, які є складовим патогенезу.
4. Клінічні прояви хвороби є похідними морфологічних змін не взагалі, а співвідношення деструктивних процесів (пошкодження) і процесів віднов -лення (репарація, пристосування і компенсація), відображаючи або перевагу других над першими (виздоровлення), або недостатність других (прогресу-вання хвороби, їх хронізація) [Саркісов Д.С., 1988].
...
